sonia, 62 - 31 января 2011 06:57

День довгий-
Як мій недописаний лист до тебе.
Вночі я ставлю три крапки,
Щоб продовжити тінь хвилювання,
Бо хіба можна сказати словом
Про божевілля самотності,
Гіркоту безнадії
І нездійсненні бажання.
Кожної ночі
Я продовжую написане,
Щоб під ранок щось заперечити,
Засумніватись або розчаруватись...
Мені заважає
Невизначеність ситуації,
Роздвоєність уяви,
Невпевненість у тобі.
Хіба вгадаєш?
Але від цього ніщо не залежить,
Навіть мій спокій.
Кожної ночі
Я продовжую своє катування...
Іноді, як на сповіді,
Ловлю себе на мислі,
Кого я більше люблю:
Тебе чи наші тихі нічні розмови
В недописаному листі...

• 
• 
•